У межах реалізації реформи старшої профільної школи, суттєво змінюються підходи до внутрішньої організації освітнього процесу. Йдеться не про формальну структуру класів, а про створення реальних можливостеФінансова автономія закладів загальної середньої освіти — це не просто новий термін у законодавстві, а реальна зміна підходів до управління освітою на рівні громади. Йдеться про те, щоб школа нарешті стала справжнім суб’єктом фінансових відносин: самостійно планувала кожну гривню, гнучко управляла кошторисом, укладала договори й несла за це реальну відповідальність. Без фінансової самостійності будь-яка інша автономія — академічна, кадрова, організаційна — залишається лише гарними словами на папері. Запровадження фінансової автономії — це також можливість для керівника відділу чи управління освіти територіальної громади (хоча зазвичай у нас не «чисті» відділи освіти) нарешті зосередитися на власній стратегічній функції: координації, методичній підтримці, розвитку мережі закладів, — а не витрачати час на підписання кожного дрібного договору чи узгодження поточних ремонтних потреб шкіл.
Правова основа: що і де закріплено
Право закладу освіти на фінансову автономію закріплене на рівні двох базових законів. Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII у статтях 23–25 прямо встановлює право закладів на управлінську, організаційну, фінансову й кадрову автономію. Кожен заклад освіти як юридична особа має власний статут, самостійно управляє матеріально-технічною базою та фінансовими ресурсами. Засновник забезпечує фінансування, але не втручається у щоденне управління фінансами — заклад сам розпоряджається коштами в межах кошторису, планує видатки, веде облік і готує звітність. Стаття 25 цього ж закону передбачає можливість залучення інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, — грантів, благодійної допомоги, плати за послуги тощо.
Більш детально механізм фінансової діяльності прописаний у Законі України «Про повну загальну середню освіту». Стаття 59 цього закону уточнює: заклади загальної середньої освіти, які мають статус юридичної особи, здійснюють фінансово-господарську діяльність відповідно до Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 22 і 23) та інших нормативних актів. Це означає, що школа може самостійно витрачати кошти у межах затвердженого кошторису — на оплату праці, навчальні матеріали, енергоносії, поточний ремонт чи розвиток навчальної бази.
Перехідні положення того ж Закону (пункт 5.1 розділу X) визначають ключовий дедлайн: до 1 вересня 2027 року засновники зобов’язані внести зміни до статутів усіх підпорядкованих закладів, щоб привести їх у відповідність до принципів автономії. В оновлених статутах має бути закріплено статус закладу як юридичної особи, визначено, що він є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (згідно зі статтею 22 Бюджетного кодексу України), та прописано, яким чином він здійснює бухгалтерський облік — самостійно чи через централізовану бухгалтерію. Саме з цієї зміни починається реальне впровадження фінансової автономії закладу освіти — не з гасел, а з конкретного рішення, закріпленого у статуті.
Що отримує директор: від прохань до рішень
Коли школа стає самостійним розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, директор отримує реальні важелі управління — право самостійно, без погодження із засновником, приймати фінансові рішення у п’яти ключових напрямах.
Структура. Керівник закладу освіти може самостійно формувати внутрішню організаційну структуру закладу та штатний розпис — не за застарілими шаблонами, а під реальні педагогічні й адміністративні потреби.
Мотивація персоналу. Директор визначає доплати і надбавки, преміює педагогічних і технічних працівників, надає матеріальну допомогу — у межах затвердженого фонду оплати праці, але без зайвого узгодження.
Інфраструктура. Школа може самостійно оплачувати поточні ремонти приміщень і споруд, не чекаючи місяцями рішення від управління освіти. Оперативна реакція на реальну потребу — а не черга погоджень.
Розвиток. Кошти на підвищення кваліфікації педагогічних працівників директор спрямовує на ті програми й курси, які справді потрібні колективу, а не лише на ті, що запропоновані зверху.
Забезпечення. Школа укладає господарські договори та цивільно-правові угоди напряму — купує необхідне для навчального процесу та безпеки дітей без зайвих посередників.
Важливо пам’ятати: навіть якщо заклад обслуговується централізованою бухгалтерією, він зобов’язаний складати та виконувати власний кошторис. Цього вимагає пункт 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228. Кошторис розробляється безпосередньо в школі, а затверджується керівником установи вищого рівня.
Два варіанти організації бухгалтерського обліку
Одним із ключових питань на етапі переходу є вибір форми ведення бухгалтерського обліку. Згідно з Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи, громада може обрати один із двох легітимних шляхів.
Варіант перший — власна бухгалтерська служба. Школа вводить посаду бухгалтера безпосередньо у штатний розпис. Це дає повний контроль над обліком і максимальну операційну незалежність, але водночас покладає на заклад повну відповідальність за правильність і своєчасність звітності.
Варіант другий — договір із централізованою бухгалтерією (ЦБ). Між школою та ЦБ укладається договір, за яким централізована бухгалтерія веде облік, складає фінансову звітність, контролює дотримання бюджетного законодавства і надає методичну підтримку. При цьому — і це принципово важливо — школа залишається розпорядником коштів нижчого рівня, зберігає власний кошторис і власні рахунки в органах державної казначейської служби України. Такий договір підписується на абсолютно безоплатній основі. Централізована бухгалтерія є сервісним партнером для школи, а не органом, якому школа підконтрольна фінансово. Вона не приймає рішень про витрачання коштів і не здійснює жодних стягнень із закладу.
Слід врахувати також, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 758, при роботі з централізованою бухгалтерією всі фінансові документи закладу підписуються двічі.
Перший підпис — виключно директор школи. Саме керівник приймає рішення про витрачання коштів і несе за це особисту відповідальність перед законом і громадою.
Другий підпис — головний бухгалтер централізованої бухгалтерії. Його завдання — перевірити первинні документи та підтвердити, що операція відповідає державним стандартам і бюджетному законодавству. Це не блокувальний механізм, а захисний: він убезпечує директора від технічних помилок.
Тепер декілька слів про сам договір із централізованою бухгалтерією: щоб партнерство між школою та ЦБ було надійним і не породжувало непорозумінь, договір про надання послуг повинен чітко фіксувати кілька ключових елементів але основний із них, крім визначених Положенням про централізовану бухгалтерю бюджетної установи – прямий пункт про те, що всі послуги надаються закладу освіти безкоштовно, без жодних прихованих комісій чи стягнень.
Юридичне закріплення майна: право узуфрукту
Відповідно до статті 31 Закону України «Про повну загальну середню освіту», місцева рада як засновник має забезпечити правильне юридичне закріплення майна за закладом — щоб школа була повноцінним господарем у своїх стінах.
У рішенні сесії місцевої ради вкрай важливо використовувати юридично точне формулювання: «Встановити право узуфрукта комунального майна…». Будь-які інші вирази — «передати майно», «закріпити на балансі», «віддати в користування» — є некоректними і можуть спричинити проблеми при перевірках. Саме таке формулювання вимагається частиною 2 статті 60-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1103
Повне формулювання у рішенні ради:
«Встановити право узуфрукта комунального майна ___ (повна назва закладу освіти, код ЄДРПОУ: ___), далі — Узуфруктарій, на майно: ____ (надалі у тексті — майно)».
Рішення також зобов’язане містити строк, на який майно закріплюється за школою — або безстроково, або на п’ять років, — а також пункт про облік цього майна на балансі закладу.
Усі ці зміни мають відобразитися у новому Статуті школи: у ньому прописується статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, наявність власного балансу та спосіб ведення обліку. При цьому право розпоряджатися коштами залишається виключно за директором школи.
Публічні закупівлі: хто і як відповідає
З переходом на автономне фінансування заклад освіти стає самостійним замовником публічних закупівель. Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (стаття 11) зобов’язує кожного замовника, який є розпорядником бюджетних коштів, призначити уповноважену особу, відповідальну за організацію тендерних процедур. Для цього є два законних варіанти: визначити уповноваженою особою вже наявного працівника (наприклад, бухгалтера чи заступника директора) за умови наявності відповідної підготовки, або ввести до штатного розпису окрему посаду «фахівець з публічних закупівель». Навіть якщо бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, уповноважена особа з публічних закупівель має бути у штаті самого закладу освіти, але як вихід, коли таких закладів багато, можу запропонувати ідею брати на 0.25 ставки 1 особу в 4 чи 6 шкіл, що дасть можливість суттєво зекономити кошти. Зверніть увагу, така особа не може бути працівником ЦБ.
Покроковий алгоритм переходу
Крок 1. Правовий аудит статуту. Громада разом із директором школи перевіряє, чи закріплено у статуті, що школа є юридичною особою; яка форма ведення бухгалтерського обліку; що заклад є розпорядником коштів нижчого рівня та має право самостійно складати й виконувати кошторис. Якщо таких положень немає — статут змінюється. Без цього кроку автономія неможлива юридично.
Крок 2. Включення до мережі розпорядників. Засновник включає заклад до мережі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відповідно до вимог статті 22 Бюджетного кодексу України.
Крок 3. Відкриття рахунків у Казначействі. Казначейство відкриває закладу реєстраційний рахунок для загального фонду та спеціальні рахунки — для надходжень від оренди, платних гуртків, благодійних внесків, міжнародних грантів. Саме це закладає реальну фінансову основу для самостійності.
Крок 4. Складання власного кошторису. Школа готує кошторис доходів і видатків згідно з Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ № 228 від 28 лютого 2002 р. (Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ). Цей документ визначає структуру, джерела фінансування, напрями видатків і фінансові ліміти закладу на рік.
Крок 5. Вибір моделі обліку та підписання договору. Директор вирішує — вводити бухгалтера до штату чи укладати договір із централізованою бухгалтерією. Якщо обрано ЦБ — підписується договір про бухгалтерське обслуговування, ЦБ видає наказ про закріплення відповідального бухгалтера, а до Казначейства подаються картки зі зразками підписів директора і головного бухгалтера ЦБ.
Крок 6. Призначення уповноваженої особи та затвердження регламентів. Директор призначає уповноважену особу з публічних закупівель і затверджує внутрішнє положення про документообіг та облікову політику закладу.
Оптимальний момент для переходу — початок нового бюджетного року: тоді простіше організувати казначейське обслуговування, запустити нові тендерні процедури і скласти кошторис з нуля, адже запуск з 1 вересня 2027 року передбачатиме, що попередні тендерні закупівлі, в тому числі енергоносіїів зроблено до 1 вересня 2027, а наступні уже кожна школа зробить самостійно.
Роль засновника: не контролер, а партнер
У новій системі засновник залишається головним розпорядником бюджетних коштів відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України. Але його функції суттєво змінюються: він більше не керує поточними фінансовими рішеннями шкіл, натомість координує, надає методичну підтримку та контролює дотримання бюджетного законодавства.
Фінансова автономія закладу освіти не усуває підконтрольність — вона розмежовує відповідальність між рівнями управління. Усі фінансові операції заклад проводить виключно в межах затвердженого кошторису, не перевищуючи обсяги бюджетних асигнувань і не змінюючи напрями видатків без погодження із засновником. Бюджетна дисципліна, прозорість і цільове використання коштів залишаються обов’язковими вимогами.
Висновок
Фінансова автономія школи — це не самоціль і не реформа заради реформи. Громади, які вже пройшли цей шлях, фіксують один і той самий результат: директори починають витрачати більше часу на педагогічне лідерство і менше — на бюрократичне узгодження дрібних витрат. Вчителі відчувають, що керівник нарешті може прийняти рішення тут і зараз, а не через місяць після листа до управління. І це змінює атмосферу в закладі значно більше, ніж будь-який методичний документ. Але автономія працює лише тоді, коли всі елементи системи запущені одночасно: оновлений статут, власний кошторис, відкриті рахунки в Казначействі, підготовлена уповноважена особа з публічних закупівель і чіткий розподіл відповідальності між школою та централізованою бухгалтерією/чи власною бухгалтерською службою. Жоден із цих кроків не є факультативним або таким, що можна відкласти «на потім». Саме тому підготовку варто починати не з кінця — не з підписання договору з ЦБ, а з початку: з правового аудиту статуту і рішення засновника.
Важливо: строк до 1 вересня 2027 року — це не умовна рекомендація, а законодавча вимога. Громади, які сприйматимуть її як адміністративну формальність, отримають лише зміну записів у статуті. Ті, хто підійде до переходу системно і завчасно, отримають інше — школи, які реально управляють своїми ресурсами, несуть за це відповідальність і мають для цього всі необхідні правові та організаційні інструменти. До цього дедлайну ще є час для планового, а не аварійного переходу. Але ті, хто зволікатиме, ризикують проводити реформу в умовах дефіциту часу і кадрового ресурсу.
Діліться в коментарях або приватних повідомленнях власним досвідом — найцікавіше ми опублікуємо тут та у професійній спільноті освітян в ФБ.
Більше історій та блогів читайте в публікаціях нашого онлайн-ресурсу Освіта.Коментують експерти, який створено в межах Проєкту DECIDE, що впроваджується консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії.
#madewithswitzerland
