Віра Усик

експертка Проєкту DECIDE, д.е.н., доцентка

Головним результатом оптимізації освітньої мережі має стати усунення диспропорції у якості освіти між міськими та сільськими школами


Як аналізувати та використовувати «мову цифр» для оптимізації освітньої мережі

За останні 5 років урядом реалізувалися політики, які були спрямовані на підвищення якості шкільної освіти та ефективності використання ресурсів в освітній сфері. Зокрема запроваджено освітню субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам та формулу її розподілу, розпочато реалізацію реформи «Нова українська школа», стимулюється забезпечення рівного доступу дітей до якісної освіти, ефективне використання наявних ресурсів, впорядкування освітньої мережі.

 

Упродовж 2014/2015–2019/2020 н. рр. кількість закладів освіти всіх рівнів зменшилась. У 2019/2020 н. р. загальна кількість закладів дошкільної освіти скоротилась на 1,0 % (станом на кінець 2019 р.), повної загальної середньої освіти на 2,1 %. Станом на початок 2019/2020 навчального року в Україні функціонувало 15 116 денних закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) усіх форм власності, в яких навчаються 4,116 млн учнів та працює 442 тис. педагогічних працівників. При цьому лише 36,3% є міськими школами (5491 од.), в яких навчається 2,915 млн учнів (70,8% від загальної кількості), а у школах сільської місцевості (частка яких 63,7% від загальної кількості – 9625 шкіл) – лише 1,201 млн (29,2% від загальної кількості)[1].

[1] Освіта в Україні: виклики та перспективи. Інформаційно-аналітичний збірник, МОН, Київ, 2020.

Рис. 1. Кількість закладів загальної середньої та дошкільної освіти за період 2014-2020 рр., одиниць (за даними Держстату України)

Спостерігається позитивна динаміка загальної кількості учнів, які отримують освіту в ЗЗСО – протягом останніх шести років їх кількість збільшилася на 10,1 % (якщо враховувати зростання чисельності учнів лише в закладах освіти денної форми навчання, то показник буде ще дещо вищим, адже зменшилася кількість учнів, які навчаються у вечірніх школах).

Рис. 2. Кількість учнів в ЗЗСО (за даними Держстату України) 

Одним з основних напрямків оптимізації шкіл було створення мережі опорних закладів. У вересні 2016 р. налічувалося 137 опорних закладів освіти, а станом на 01.01.2021 р. відповідно до моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування в галузі освіти МОН функціонує 1033 опорних закладів та 1 540 філій (рис. 3).

Рис. 3. Мережа опорних закладів та їх філій, 2016-2021 рр. (https://mon.gov.ua

Протягом 2014/2015–2019/2020 н. рр. в Україні є незмінною тенденція до збільшення наповнюваності ЗЗСО. До того ж наповнюваності міських ЗЗСО зростає щорічно, тоді як в сільській місцевості цей показник впродовж 2014/2015–2015/2016 залишився майже незмінним. Лише починаючи з 2016/2017 н. р., в тому числі завдяки оптимізації мережі закладів освіти, відбувається поступове зростання наповнюваності ЗЗСО і в сільській місцевості, що, в свою чергу, сприяє підвищенню якості освіти (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка середньої наповнюваності денних ЗЗСО (2014/2015–2019/2020 н. рр.), осіб[2]

[2] Освіта в Україні: виклики та перспективи. Інформаційно-аналітичний збірник, МОН, Київ, 2020.

Аналіз показника наповнюваності класу (його середнього розміру) свідчить, що у сільських школах наповнюваність є майже вдвічі меншою (12,9 учнів в класі), ніж у міських закладах освіти (24,9 учнів). Зокрема, найменше значення цього показника спостерігається в сільських школах Луганської (10,1), Чернігівської (10,4), Донецької (10,5), Хмельницької (10,6), Кіровоградської (10,9) областей. Причому найменшими є класи у старшій школі (10-11 класи) – 9,9 на Дніпропетровщині, Черкащині та у Запорізькій області, 8,5 на Донеччині, 9,0 в Кіровоградській та Миколаївській областях, 8,7 на Харківщині, 9,3 у Чернігівській області, 9,5 – у Хмельницькій, при середньому значенні для сільських шкіл – 11,5 учнів, для України загалом – 17,6 учнів (рис. 5).

 

Ще одним важливим питанням, задля якого відбувається оптимізація шкільної мережі, була кількість учнів на 1 вчителя. Як і розмір класу, цей показник є універсальними показником для міжнародного порівняння систем освіти, які використовуються в ОЕСР в рамках дослідження PISA. Для країн ОЕСР середній показником є 13 учнів на 1 вчителя . В Україні середня розрахункова кількість учнів на 1 вчителя складає 9,1, а в школах сільської місцевості вона майже вдвічі менша (6,1 учнів), порівняно з закладами у містах (11,6 учнів).

Рис. 5. Середня наповнюваність класів за регіонами України

У книзі Андреаса Шлейхера «Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття» зазначено наступне: «Виступати за менші класи політично вигідно, але немає міжнародних даних, які б доводили, що зменшити розмір класів – найкращий спосіб поліпшити результати. Навпаки, менші класи часто забирають фінансування, яке було б доцільніше витратити деінде – наприклад, на вищу заробітну плату для вчителів. Найуспішніші освітні системи згідно з PISA зазвичай надають пріоритет якості викладання, а не розміру класів. Щоразу, як їм доводиться вибирати між меншими класами й інвестиціями у вчителів, вони обирають друге. Менші класи справді відкривають можливості для нових, ефективніших підходів, і за сприятливих умов це дає кращі результати. Але це часто хибний підхід – адже країни можуть витрачати свої гроші тільки один раз. А що менші класи, то менше доступних коштів для того, щоб підняти зарплату вчителям і дати їм нові професійні можливості, а учням – більше часу для навчання».

 

Моніторингове дослідження якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи», перший цикл якого було проведено Українським центром якості освіти у 2018 році, а в подальшому планується його проведення кожні два роки, має такий висновок щодо розміру школи: учні малих шкіл (від 7 до 15 учнів у паралелі) отримали нижчі бали як з математики, так і з читання, порівняно з учнями більших шкіл (більше 15 учнів у паралелі четвертих класів): з математики – 189 балів проти 204 балів, з читання – 189,9 балів проти 202,8 балів.

 

Якість освіти безумовно є головним результатом оптимізації мережі. І хоч на якість впливає ще багато чинників: автономія закладу, наявна інфраструктура та навчальне забезпечення, якісні освітні програми та висококваліфіковані кадри тощо, але оптимізація освітньої мережі здатна усунути диспропорції у якості освіти між міськими та сільськими школами, сприяти рівності доступу до якісних освітніх послуг та більш ефективному використанню фінансових ресурсів.

Діліться в коментарях або приватних повідомленнях власним досвідом — найцікавіше ми опублікуємо тут та у професійній спільноті освітян в ФБ

 

Більше історій та блогів читайте в публікаціях нашого онлайн-ресурсу Освіта.Коментують експерти, який створено  в рамках DECIDE, що впроваджується ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії.

 

#madewithswitzerland

Підписуйтесь на наш інформаційний дайджест!