Триває робота Міністерства освіти і науки України над розробкою Стратегії впровадження реформи старшої профільної школи, що має стартувати вже у 2027 році. В цьому процесі Проєкт DECIDE виступає партнером МОН. Зокрема, організовує діалогову платформу для обговорення ключових аспектів цієї реформи.
Цього тижня, 17-18 жовтня, у Києві за підтримки Проєкту DECIDE провели обговорення моделей змісту освіти та підходів до профілізації старшої школи. У перших експертних сесіях взяли участь розробники проєкту Державного стандарту старшої профільної освіти, представники громадського сектору, керівники та експерти МОН, управлінці освітою різних рівнів, а також керівники закладів загальної середньої, передвищої та професійно-технічної освіти. Ділимося ключовими тезами.
Якою буде модель старшої профільної школи?
Вибір між академічним та професійним спрямуваннями передбачає різний набір предметів. Тож одним з найважливіших питань є формування переліку предметів інваріантної частини навчальних програм та їхнє співвідношення.
Так, учасники та учасниці дискусії обговорили:
– яким має бути співвідношення інваріантної та варіантної складової для академічної та професійної частини;
– скільки та які рівні «опанування» предметів мають бути в різних освітніх галузях;
– чи потрібен «перехідний» 10-й клас;
– яку систему обрати для моделі СПШ: класно-урочну або потоково-модульну модель;
– якою має бути модель оцінювання для вступу в академічні ліцеї та після здобуття повної загальної середньої освіти;
– яким має бути розподіл максимальної кількості предметів для кожного класу (10-12).
Які підходи застосовувати при формуванні профілів навчання?
Для вибору освітньої траєкторії є декілька можливих варіантів, від фіксованих профілів, які передбачають поглиблене вивчення конкретних дисциплін, до вільного вибору учнем власної освітньої траєкторії.
Серед питань, які обговорювалися у робочих групах:
– забезпечення доступу до бажаних профілів для учнів з сільських територій;
– взаємозв’язок профілів потребами ринку праці та ЗВО;
– місце спеціалізованих шкіл, зокрема наукових ліцеїв, у мережі старшої профільної школи;
– перспективи запровадження кредитно-модульної системи у старшій профільній школі;
– особливості кадрового забезпечення;
– мінімальна наповнюваність класів/груп;
– фіксовані профілі: кількість, дисципліни, предмети/курси;
– підходи до формування освітньої траєкторії мультипрофільного навчання;
– комбінований підхід: формування різних наборів предметів, з яких учень має вибрати певну кількість предметів визначеного рівня;
– комбінований підхід: визначення напрямів (рамковий перелік предметів).
Обговорення та дискусії продовжуються!
Нагадаємо, що перша установча сесія пройшла 19 вересня, до неї долучилися більш як 100 експертів. Друга стратсесія запланована на листопад-грудень – в її межах презентують результати аналітичної роботи, зокрема дослідження умов впровадження реформи старшої профільної школи в Україні та демографічний прогноз.
